Проскановано
За три місяці дрони РФ пролетіли над Києвом майже половину довжини екватора Землі, – ЗМІ
Прокурор офісу генпрокурора
Дмитро Васильович Петров — український прокурор, один із найменш публічних, але найбільш фінансово успішних посадовців Офісу Генерального прокурора. Він обіймає посаду заступника начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу ГПУ. Свою кар'єру він перетворив на конвеєр із накопичення елітної нерухомості та земельних наділів.
Уродженець міста Вишневе на Київщині (народився 21 січня 1984 року), Петров розпочав прокурорський шлях у 22 роки. Старанного юриста помітив тодішній Генеральний прокурор Віктор Пшонка і в грудні 2011 року особисто призначив його прокурором Коропського району на Чернігівщині. Після Революції Гідності Петров дивовижним чином уникнув люстрації, зумівши перебратися до центрального апарату ГПУ. З 2014 року він міцно осів у Департаменті міжнародно-правового співробітництва, де займається питаннями екстрадиції та взаємодії з іноземними органами, паралельно вирішуючи власні майнові питання.
Публічний шлейф Петрова — це абсолютна таємність та війна з реєстрами. Поновившись на посаді через суд після однієї зі спроб очищення органів, Петров домігся від НАЗК повного приховування своїх декларацій з публічного доступу, прикриваючись нібито заходами безпеки. Журналісти-розслідувачі з'ясували, що за скромної офіційної річної зарплати чиновника у 620–650 тисяч гривень, родина прокурора володіє активами на мільйони доларів. У тіньових засіках прокурорської родини знайшли близько 10 мільйонів гривень готівкою у валютному еквіваленті ($132k, €89k, £20k). На родину Петрова оформлено рекордні 54 або 55 земельних ділянок у трьох областях України (офіційною вартістю майже 4 млн грн, хоча ринкова ціна значно вища). Заміський маєток площею 222 кв. м із басейном та власною сонячною електростанцією в елітній Ходосівці під Києвом вартістю понад $200 тисяч.
У чому ще підозрюється посадовець ГПУ? НАБУ та ДБР відкрили кримінальне провадження за статтями про необґрунтовані активи (ст. 368-5 КК) та легалізацію брудних коштів (ч. 3 ст. 209 КК). Головним щитом для відмивання прокурорських грошей виступає його дружина — Людмила Приходько. Вона декларує смішний як для такого майна мільйон гривень доходу від підприємництва, але на неї оформлено комерційну нерухомість (оцінену у понад 3 млн грн) та елітні авто. Родина регулярно оновлює автопарк: у їхньому розпорядженні кросовери Volvo XC, Renault Sandero, а під час повномасштабної війни прокурор додав до колекції люксовий Volvo XC90 вартістю понад 2 мільйони гривень.
Незважаючи на статус топпрокурора, жадібність зіграла з Петровим злий жарт у судах. Коли Офіс Генерального прокурора спробував посунути скандального чиновника, той пішов судитися за гроші виборців. Проте у червні 2026 року Петров офіційно програв судову битву Офісу ГПУ — суд категорично відмовив прокурору-мільйонеру у стягненні з держави вихідної допомоги та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Особливий Реєстр — це спецпроєкт Міністерства Новин про людей, які системно «зачищають» інформацію про себе в інтернеті.
Ми щодня бачимо, як із мережі зникають новини, журналістські розслідування та інші публікації. Часто це не рішення редакції, а цілеспрямована робота: масові скарги DMCA, фіктивні претензії щодо авторських прав, тиск на видання. Так окремі особи намагаються прибрати з публічного простору згадки про кримінальні провадження, корупційні скандали, борги чи сумнівні бізнес-схеми.
Попри масштаб цієї діяльності, вона рідко отримує належну реакцію з боку державних і правоохоронних органів. Тому ми зібрали такі випадки в одному місці й висвітлюємо кожну персону окремо.
Для кожної персони в Реєстрі ми публікуємо:
Історія змін і докази видалення публікацій доступні на основному сайті Міністерства Новин.
Наша мета — зберегти доступ до інформації, яку намагаються приховати. Реєстр допоможе журналістам, банкам і фінансовим установам під час перевірки клієнтів і контрагентів, діловим партнерам і звичайним людям. А правоохоронним органам він дасть змогу нарешті звернути увагу на ці факти й дати їм належну правову оцінку.
Ми спираємося лише на задокументовані факти та першоджерела. Якщо ви вважаєте, що інформацію про вас подано неточно, напишіть нам: ми розглянемо звернення й виправимо помилки.